далебі

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

да́-ле-бі́

Прислівник.

Корінь: -дал-; інтерфікс: -е-; корінь: -бі-.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈdɑlebʲi / dɐleˈbʲi]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. уживається у значенні вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. ◆ — Я, далебі, в тім не виною, // Що так роз'їхався з тобою. Іван Котляревський, «Енеїда», 1842 р. ◆ Далебі, він сам себе не пізнавав. Олекса Гуреїв
  2. розм. уживається у значенні частки таки ◆ — Якби не оце створіння, я далебі заснув би під кущем, так сьогодні парно якось у повітрі. Михайло Коцюбинський, «Для загального добра», 1895 р. ◆ Далебі немає чого поспішати. Андрій Головко, «Бур'ян», 1966 р.

Синоніми[ред.]

  1. далебіг, їй бо, їй богу, їй-право, справді, справді-бо, бігме, бігме-так, бігме-таки, істо, таки так, присяй-бо(гу); їй-право; справді ж (бо); що так; справді так
  2. далебіг

Антоніми[ред.]

  1. не так, ніяк, ніяки-так, аж ніяк

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??


Переклад[ред.]

Джерела[ред.]