добрі люди
Українська
[ред.]Тип та синтаксичні ознаки
[ред.]Стійка словосполука (усталене словосполучення). Використовується як іменна група.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈdɔbrʲi ˈlʲʊdɪ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ті, що доброзичливо, чуйно ставляться до інших ◆ — Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Твори в шести томах, т. II», 1956 р. ◆ Повні пляшки та полумиски нагадували, що зібралися сюди добрі люди не задля пісних розмов. Любомир Дмитерко, «Наречена», 1959 р. ◆ Мокрина посміхнулася крізь сльози, бачачи, що світ не без добрих людей, що з такими, як горнилівські незаможники, не пропадеш. Валентин Речмедін, «Весняні грози», 1961 р.
Синоніми
[ред.]- —
Антоніми
[ред.]- —
Гіпероніми
[ред.]- —
Гіпоніми
[ред.]- —
Холоніми
[ред.]- —
Мероніми
[ред.]- —
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |