добрий
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | до́брий | до́бра | до́бре | до́брі |
| Р. | до́брого | до́брої | до́брого | до́брих |
| Д. | до́брому | до́брій | до́брому | до́брим |
| З. | до́брого (іcт.) до́брий (неіст.) |
до́бру | до́бре | до́брих (іст.) до́брі (неіст.) |
| О. | до́брим | до́брою | до́брим | до́брими |
| М. | до́брім до́брому |
до́брій | до́брім до́брому |
до́брих |
до́б-рий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -добр-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- котрий має доброзичливі наміри та робить добро.[≠ 1] ◆ Він завжди думає, що добра людина має мати добрі та мудрі наміри, щоб вийшло щось добре та корисне з її замислу.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| котрий має доброзичливі наміри та робить добро | |
Джерела[ред.]
 |
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|