добрий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. до́брий до́бра до́бре до́брі
Р. до́брого до́брої до́брого до́брих
Д. до́брому до́брій до́брому до́брим
З. до́брого (іcт.)
до́брий (неіст.)
до́бру до́бре до́брих (іст.)
до́брі (неіст.)
О. до́брим до́брою до́брим до́брими
М. до́брім
до́брому
до́брій до́брім
до́брому
до́брих

до́б-рий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -добр-; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. котрий має доброзичливі наміри та робить добро.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він завжди думає, що добра людина має мати добрі та мудрі наміри, щоб вийшло щось добре та корисне з її замислу.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

котрий має доброзичливі наміри та робить добро

Джерела[ред.]