драгоманівка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
дра-го-ма-нів-ка
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фонетичний правопис популяризований Михайлом Драгомановим поширений в Галичині і діаспорі в 2-й пол. 19 ст. (від 1877). Найбільш помітною особливістю драгоманівки була відмова від літер я, є, ї, ю на користь сполук літер ја, је, јі, ју[1] [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Назва походить від прізвища Михайла Драгоманова, який був у групі вчених, які займалися створення цього правопису, та який популяризував його.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |