правопис
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | право́пис | право́писи |
Р. | право́пису | право́писів |
Д. | право́писові право́пису |
право́писам |
З. | право́пис | право́писи |
Ор. | право́писом | право́писами |
М. | на/у право́пису | на/у право́писах |
Кл. | право́пису* | право́писи* |
пра-во́-пис
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -пис-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. система загальноприйнятих правил, що визначають способи передання мови на письмі.
- дотримування правильного написання слів. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
система загальноприйнятих правил | |
дотримування правильного написання слів | |