друкарня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
дру-ка́р-ня
Іменник жіночого роду, неістота.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [drʊˈkɑrnʲɐ], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію різних видів ◆ Не сам Острозький заходився коло просвіти народу .. Вони [міщани] почали по містах зав'язувати релігійні братства, при тих братствах заводити .. друкарні і школи І. Я. Франко [СУМ-20] ◆ Дотемна просиджував він у пропахлих свинцем і гасом цехах друкарні, продивляючись і коректуючи аркуші свого журналу М. Бажан [СУМ-20] ◆ У місцевій університетській друкарні час від часу виходили нові книги... Б. Левін [СУМ-20] ◆ Фалько, людина щиросерда й розумна, торговець папером з Вер'єра, купив друкарню в головному місті департаменту і став видавати там газету Д. Паламарчук [СУМ-20]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- [СУМ-20]