Українська

дру-ка́р-ня

Іменник жіночого роду, неістота.

Корінь: --.

поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію різних видів ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Не сам Острозький заходився коло просвіти народу .. Вони [міщани] почали по містах зав'язувати релігійні братства, при тих братствах заводити .. друкарні і школи І. Я. Франко [СУМ-20] ◆ Дотемна просиджував він у пропахлих свинцем і гасом цехах друкарні, продивляючись і коректуючи аркуші свого журналу М. Бажан [СУМ-20] ◆ У місцевій університетській друкарні час від часу виходили нові книги... Б. Левін [СУМ-20] ◆ Фалько, людина щиросерда й розумна, торговець папером з Вер'єра, купив друкарню в головному місті департаменту і став видавати там газету Д. Паламарчук [СУМ-20]

Найтісніша спорідненість
іменники: друк, друкар, друкарка, друкарство, друкування прикметники: друкарський, друкований, друкувальний дієслова: друкувати, друкуватися

Від ??

Список перекладів

друкарня