кримінологія правотворчості
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
кри-мі-но-ло́-гі-я пра-во-тво́р-чос-ті
Стійка словосполука (термін).
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. галузь кримінології, предметом якої є нормативно-правові засоби протидії злочинності, а також положення про нормативно-правові криміногенні фактори та засоби їх виявлення і нейтралізації. Відносна самостійність її існування обумовлюється необхідністю збільшення присутності кримінологічної складової в механізмі соціального управління, а також складністю дослідження кримінологічної ролі та криміногенних властивостей права як єдиного примусового соціального регулятора. Метою кримінології правотворчості є вироблення наукових засад (критеріїв, методики) для дослідження: 1) кримінологічної ефективності нормативно-правових актів, як показнику їх ролі в механізмі загальносоціальної профілактики злочинів; 2) кримінологічної ефективності спеціалізованих кримінально-превентивних нормативно-правових актів, як показнику їх ролі в механізмі дії спеціально-кримінологічних заходів протидії злочинності; 3) криміногенної безпечності нормативно-правового акту, як показнику відсутності в ньому нормативно-правових криміногенних факторів (в межах кримінологічної експертизи).
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |