правотворчість
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | правотво́рчість | — |
| Р. | правотво́рчості | — |
| Д. | правотво́рчості | — |
| З. | правотво́рчість | — |
| Ор. | правотво́рчістю | — |
| М. | правотво́рчості | — |
| Кл. | правотво́рчосте* | — |
пра-во-тво́р-чість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -твор-; суфікси: -ч-ість.
Вимова[ред.]
- МФА: [prɐu̯ɔˈtwɔrt͡ʃʲisʲtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |