правотворчість
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | правотво́рчість | — |
| Р. | правотво́рчості | — |
| Д. | правотво́рчості | — |
| З. | правотво́рчість | — |
| Ор. | правотво́рчістю | — |
| М. | правотво́рчості | — |
| Кл. | правотво́рчосте* | — |
пра-во-тво́р-чість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -твор-; суфікси: -ч-ість.
Вимова
[ред.]- МФА: [prɐu̯ɔˈtwɔrt͡ʃʲisʲtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |