Перейти до вмісту

кумицька мова

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки

[ред.]

ку-ми́-цька мо́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

[ред.]
    • МФА: [kʊˈmɪt͡sʲkɐ ˈmɔu̯ɐ]
  • noicon
  • УФ: [куми́ц`ка мо́ва]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. тюркська мова західнокипчацької групи. Рідна мова кумиків [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття