мова

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. мо́ва мо́ви
Р. мо́ви мо́в
Д. мо́ві мо́вам
З. мо́ву мо́ви
О. мо́вою мо́вами
М. мо́ві мо́вах
К. мо́во* мо́ви*

мо́-ва

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -мов-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: [ˈmɔwɑ̽]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. засіб спілкування, система умовних позначень, що передають зміст. ◆ немає прикладів застосування.
  2. висловлення інформації, спілкування. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Псл. *mъlva «гомін», *mъlviti «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення (Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310); зіставляється з дінд. brávīti «говорить», ав. mraoiti «говорить» (Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132); припускається зв'язок з лат. murmurāre «бурмотіти» (Holub—Kop. 227), prō-mulgāre «оголошувати, обнародувати» (Szemerenyi Emérita 22, 159—160), з псл. mel-/mol- «молоти» (Schuster—Šewc 945).— Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.

Переклад[ред.]

висловлення інформації[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

мо́-ва

Іменник, жіночий рід. Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мова (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
Commons
Вікісховище має мультимедіа-дані стосовно: