мова

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мо́ва	мо́ви
Р.	мо́ви	мо́в
Д.	мо́ві	мо́вам
З.	мо́ву	мо́ви
Ор.	мо́вою	мо́вами
М.	мо́ві	мо́вах
Кл.	мо́во*	мо́ви*

мо́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈmɔu̯ɐ] (одн.), [ˈmɔu̯e] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [мо́ва]

Семантичні властивості

Значення

1. засіб спілкування, система умовних позначень, що передають зміст. ◆ немає прикладів застосування.
2. висловлення інформації, спілкування. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. (семіотика) первинна моделююча система
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• езопова мова
• інша мова
• мова коротка
• мова міжнаціонального спілкування
• наче віднялася мова
• спільна мова
• тільки й мови

Етимологія

Псл. *m^ъlva «гомін», *m^ъlviti «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення (Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310); зіставляється з дінд. brávīti «говорить», ав. mraoiti «говорить» (Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132); припускається зв'язок з лат. murmurāre «бурмотіти» (Holub—Kop. 227), prō-mulgāre «оголошувати, обнародувати» (Szemerenyi Emérita 22, 159—160), з псл. mel-/mol- «молоти» (Schuster—Šewc 945).— Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.

Переклад

Список перекладів

Ідоіio: linguo Інтерлінгвашia: linguage Ісландськаis: tungumál Іспанськаes: lenguaje Італійськаit: lingua Азербайджанськаaz: dil Англійськаen: language Астурійськаast: idioma Африкаансaf: taal Башкирськаba: тел Болгарськаbg: език Боснійськаbs: jezik Бретонськаbr: yezh Білоруськаbe: мова Вірменськаhy: լեզու В’єтнамськаvi: ngôn ngữ, tiếng Галісійськаgl: linguaxe Грецькаel: γλώσσα Грузинськаka: ენა Данськаda: sprog Есперантошeo: lingvo Естонськаet: keel Каталанськаca: llengua Киргизькаky: тил Китайськаzh: 语言 Корейськаko: 언어 Латинськаla: lingua Латиськаlv: valoda Литовськаlt: kalba Македонськаmk: jазик Менськаgv: çhengey Норвезькаno: språk Нідерландськаnl: taal Німецькаde: Sprache Окситанськаoc: lenga Осетинськаos: æвзаг Польськаpl: język Португальськаpt: linguagem Російськаru: язык ч Румунськаro: limba Сербськаsr (лат.): jezik Словацькаsk: jazyk Словенськаsl: jezik Старослов’янська†cu: ѩꙁꙑкъ Татарськаtt: tel Турецькаtr: dil Туркменськаtk: dil Угорськаhu: nyelv Фарерськаfo: mál Французькаfr: langue Фінськаfi: kieli Хорватськаhr: jezik Чеськаcs: jazyk Шведськаsv: språk Японськаja: 言語 (げんご)

висловлення інформації

Список перекладів
Англійськаen: speech Російськаru: речь

Джерела

• Словник УЛІФ: мова

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	мова	мовы
Р.	мовы	моваў
Д.	мове	мовам
З.	мову	мовы
О.	мовай, моваю	мовамі
М.	мове
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

мо́-ва

іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мова (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. балачка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість