мова

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	мо́ва	мо́ви
Р.	мо́ви	мо́в
Д.	мо́ві	мо́вам
З.	мо́ву	мо́ви
Ор.	мо́вою	мо́вами
М.	мо́ві	мо́вах
Кл.	мо́во*	мо́ви*

мо́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мов-; закінчення: -а.

Вимова

МФА: [ˈmɔwɑ̽]

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. засіб спілкування, система умовних позначень, що передають зміст. ◆ немає прикладів застосування.
2. висловлення інформації, спілкування. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• езопова мова
• інша мова
• мова коротка
• мова міжнаціонального спілкування
• наче віднялася мова
• спільна мова
• тільки й мови

Етимологія

Псл. *m^ъlva «гомін», *m^ъlviti «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення (Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310); зіставляється з дінд. brávīti «говорить», ав. mraoiti «говорить» (Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132); припускається зв'язок з лат. murmurāre «бурмотіти» (Holub—Kop. 227), prō-mulgāre «оголошувати, обнародувати» (Szemerenyi Emérita 22, 159—160), з псл. mel-/mol- «молоти» (Schuster—Šewc 945).— Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.

Переклад

Список перекладів

Інтерлінгваінтерл.: linguage Ісландська моваісл.: tungumál Іспанська моваісп.: lenguaje Італійська моваітал.: lingua Азербайджанська моваазерб.: dil Англійська моваангл.: language Африкаансафр.: taal Башкирська мовабашкир.: тел Болгарська моваболг.: език Боснійська мовабосн.: jezik Бретонська мовабрет.: yezh Білоруська мовабіл.: мова В'єтнамська мовав'єтн.: ngôn ngữ, tiếng Вірменська моваарм.: լեզու Галісійська мовагаліс.: linguaxe Грецька мовагрец.: γλώσσα Грузинська мовагруз.: ენა Данська мовадан.: sprog Есперантоесперантоесп.: lingvo Естонська моваест.: keel Каталанська мовакат.: llengua Киргизька мовакирг.: тил Китайська мовакит.: 语言 Корейська мовакор.: 언어 Латинська мовалат.: lingua Латиська мовалатис.: valoda Литовська мовалит.: kalba Македонська мовамакед.: jазик Менська моваменська: çhengey Норвезька мованорв.: språk Нідерландська мованідерл.: taal Німецька мованім.: Sprache Окситанська моваокс.: lenga Осетинська моваосет.: æвзаг Польська мовапольська: język Португальська мовапорт.: linguagem Російська моварос.: язык ч Румунська моварум.: limba Словацька моваслов.: jazyk Словенська мовасловен.: jezik Старослов'янська мовастарослов'янськім мовіст.-сл.: ѩꙁꙑкъ Татарська моватат.: tel Турецька моватур.: dil Угорська моваугор.: nyelv Фарерська мовафар.: mál Французька мовафр.: langue Фінська мовафін.: kieli Хорватська мовахорв.: jezik Чеська мовачес.: jazyk Шведська мовашвед.: språk Японська моваяп.: 言語 (げんご)

висловлення інформації

Список перекладів
Англійська моваангл.: speech Російська моварос.: речь

Джерела

• Словник УЛІФ: мова

Білоруська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	мова	мовы
Р.	мовы	моваў
Д.	мове	мовам
З.	мову	мовы
О.	мовай, моваю	мовамі
М.	мове
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

мо́-ва

іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мова (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. балачка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість