навшпиньки
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]нав-шпинь-ки́
Прислівник, означальний, якісний; незмінний.
Префікси: на-в-; корінь: -шпинь-; суфікс: -к; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]Зразкова:
[ред.]- МФА: [nau̯ˈʃpɪɲkɪ]
Поширена помилкова:
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]- те ж саме, що навспиньки[1]. ◆ Він підподився і сідав, ставав навшпиньки, намагаючись витягнути руку якомога вище. Джерело — Na soni︠a︡chniĭ hali︠a︡vt︠s︡i: repertuarnyĭ zbirnyk dli︠a︡ dyti︠a︡choï khudoz︠h︡nʹoï samodii︠a︡lʹnosti, Том 4188 Mystet︠s︡tvo, 1964 - 189 стор.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від укр. навшпиньки < укр. навспиньки < укр. спинатися.
Переклад
[ред.]Див. навспиньки.
Джерела
[ред.]- Б. Грінченко. "Словарь української мови".
- Б. Антоненко-Давидович. "Як ми говоримо".
Примітки
[ред.]- ↑ У "Словарі української мови" Б. Грінченка є тільки навспиньки, a навшпиньки немає.