нормативний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який визначає норму, правила і т. ін. чого-небудь. ◆ Нормативний наголос.
◆ Нормати́вна части́на змі́сту навча́ння — обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.
◆ Нормати́вний акт — офіційний писемний документ, що приймається уповноваженим органом; встановлює, змінює або відміняє норми права.
◆ Нормати́вний докуме́нт — документ, який містить норми, правила, загальні принципи, процедури чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів. - який відповідає нормативу, встановлений нормативом. ◆ Нормативні запаси сировини.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- ненормативний
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- нормативний акт
- нормативний документ
- нормативні запаси сировини
- нормативний наголос
- нормативна частина змісту навчання
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: нормативний
- Нормативний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.