норматив

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	нормати́в	нормати́ви
Р.	нормати́ву	нормати́вів
Д.	нормати́вові нормати́ву	нормати́вам
З.	нормати́в	нормати́ви
Ор.	нормати́вом	нормати́вами
М.	на/у нормати́ву	на/у нормати́вах
Кл.	нормати́ву*	нормати́ви*

нор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норма-; суфікс: -тив-

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь.
2. універсальна, широко поширена норма, яка стосується переважно питомих витрат сировини на одиницю кількості продукції та на інші одиниці, які характеризують об'єкт споживання ресурсів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: нормативність прикметники: нормативний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: норматив

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	нормати́в	нормати́вы
Р.	нормати́ва	нормати́вов
Д.	нормати́ву	нормати́вам
З.	нормати́в	нормати́вы
О.	нормати́вом	нормати́вами
П.	нормати́ве	нормати́вах

нор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норма-; суфікс: -тив-

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. норматив (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість