норматив
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | нормати́в | нормати́ви |
Р. | нормати́ву | нормати́вів |
Д. | нормати́вові нормати́ву |
нормати́вам |
З. | нормати́в | нормати́ви |
Ор. | нормати́вом | нормати́вами |
М. | на/у нормати́ву | на/у нормати́вах |
Кл. | нормати́ву* | нормати́ви* |
нор-ма-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -норма-; суфікс: -тив-
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь.
- універсальна, широко поширена норма, яка стосується переважно питомих витрат сировини на одиницю кількості продукції та на інші одиниці, які характеризують об'єкт споживання ресурсів. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | нормати́в | нормати́вы |
Р. | нормати́ва | нормати́вов |
Д. | нормати́ву | нормати́вам |
З. | нормати́в | нормати́вы |
О. | нормати́вом | нормати́вами |
П. | нормати́ве | нормати́вах |
нор-ма-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -норма-; суфікс: -тив-
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- норматив (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |