отвір
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
о́т-вір
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ˈɔtʲʋʲir], мн. [ˈɔtwɔre]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- місце, яким закінчується або починається яка-небудь порожнина, заглибина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- місце входу або виходу куди- або звідки-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- діра або заглибина певної форми і призначення в знарядді, матеріалі ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- різної форми і призначення незамурована частина стіни, споруди ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- металург. місце в доменній печі, через яке випускають метал або шлак; льотка [≈ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- [СУМ-20]