місце
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | мі́сце | місця́ |
| Р. | мі́сця | місць |
| Д. | мі́сцю | місця́м |
| З. | мі́сце | місця́ |
| Ор. | мі́сцем | місця́ми |
| М. | мі́сці | місця́х |
| Кл. | мі́сці* | місця́* |
мі́сц-е
Іменник чоловічого роду, відмінювання 5c.
Корінь: -місц-; закінчення: -е
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо ◆ немає прикладів застосування.
- певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися ◆ немає прикладів застосування.
- певна місцевість ◆ немає прикладів застосування.
- мн. віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи: периферія ◆ немає прикладів застосування.
- окрема ділянка, частина чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- становище, кого-, чого-небудь у суспільстві ◆ немає прикладів застосування.
- службова посада ◆ немає прикладів застосування.
- вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься ◆ немає прикладів застосування.
- окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, валіза, ящик і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |