узятий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієприкметник.
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Дієприкм. пас. мин. ч. до узяти 1-10), 16-18). ◆ немає прикладів застосування.
- узято, безос. присудк. сл. ◆ Разом узяті (узя́те) — уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як єдиного цілого.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: узятий
- Узятий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.