узяти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ві́зьму́ узя́в
узя́ла
візьму́  —
Ти ві́зьмеш узя́в
узя́ла
ві́зьмеш візьми́
Він
Вона
Воно
ві́зьме́ узя́в
узя́ла
узя́ло
ві́зьме  —
Ми ві́зьмем(о) узя́ли ві́зьмем(о) візьмі́м(о)
Ви ві́зьмете узя́ли візьмі́ть
Вони ві́зьмуть узя́ли ві́зьмуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. узя́тий
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. узя́вши
Безособова форма узя́то

у-зя́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 14b/c'.

Корінь: -узя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[15]
[25]

Значення[ред.]

  1. перех. ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перех. здобути, дістати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. купити, придбати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. перех. захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  6. кого. перемогти, захопити в бою. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. перех. позичити в когось. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. перех. стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо). [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  9. одержати плату за роботу. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  10. загарбати, привласнити. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  11. перех. йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  12. забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ Узяти за дитину.
  13. перех. прийняти, найняти, поставити на роботу. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  14. перех. схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ Узяти під арешт
  15. перех. женитися. [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ Узяти за дружину
  16. перех. подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль. [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  17. долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо). [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  18. неперех., розм. змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути. [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  19. неперех., чим. мати перевагу в чомусь. [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  20. перех., перен. охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.). [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  21. неперех. уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії. [≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  22. уживається зі спол. та й наступним дієсл. для вираження раптової або несподіваної дії. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  23. перех., діал. одягти, взути. [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  24. перех., рідк. прийняти за кого-, що-небудь. [≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  25. перех. впіймати, виловити (рибу). [≈ 25][≠ 25][▲ 25][▼ 25] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  26. перех., розм., рідк. те ж саме, що запросити I. [≈ 26][≠ 26][▲ 26][▼ 26] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  27. в інфін. і наказ. сп., перех. уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги. [≈ 27][≠ 27][▲ 27][▼ 27] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?
  26. ?
  27. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?
  26. ?
  27. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?
  26. ?
  27. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям
здобути, дістати
купити, придбати
прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування
захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати
перемогти, захопити в бою
позичити в когось
стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо)
одержати плату за роботу
загарбати, привласнити
йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе
забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь
прийняти, найняти, поставити на роботу
схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати
женитися
подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль
долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні)
змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути
мати перевагу в чомусь
уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії
для вираження раптової або несподіваної дії
одягти, взути
прийняти за кого-, що-небудь
запросити
впіймати, виловити (рибу)
уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги

Джерела[ред.]