єдиноріг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
| Послухати вимову: |
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- біол. рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- міфол. фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- істор. військ. старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом. ◆ — Братчики, до гармат! — закричав Гулик. З ним було до десятка старих гармашів, які одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби. Спиридон Добровольський, Очак. розмир. 1965
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| нарвал | |
| фантастична тварина | |
| вид гаубиці | |