ім'я

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ім'-я

Іменник, середній рід.

Корінь: -ім'-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. особиста назва людини, що дається їй після народження ◆ За мостом наздогнала її [Килину] машина і її покликали на ім'я. Гуцало Євген
  2. рідк. прізвище ◆ Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов… Це імена, які навіки ввійшли в народну пам'ять. Рильський Максим, «Зібрник творів (том ІІІ)», 1956 р. с. 10
  3. уроч. рідк. те ж саме, що назва; найменування ◆ Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому. Франко Іван, «Збірник творів (том ХІІІ)», 1954 р. с. 85
  4. у системах обробки інформації — символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів. ◆ немає прикладів застосування.
  5. з означ., рідк. те ж саме, що слава; репутація. ◆ Не псувати доброго імені

Синоніми[ред.]

  1. імення, ймення, наймення, найменування, розм. назвисько, кличка (у тварин)
  2. ідентифікатор; мітка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

ім'я на Lingvo.ua