*arębъ

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Asterisk.svg
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

a--

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. горобина;
  2. куріпка.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Похідні слова[ред.]

  • Західнослов’янські мови:
  • Південнослов’янські мови:

Етимологія[ред.]

Різноматність значень (горобина й куріпка) притаманна цьому гнізді, що об'єднує назва кольору псл. *arębъjь, *rębъjь. Порівнявши два останні слова, можемо виділити префікс псл. *a- й корінь псл. *ręb-. Водночас можна говорити про назальний псл. *ręb- (← піє. *remb-) і неназальний варіант псл. *rěb- (← піє. *roi̯b-) однієї древньої основи (останнього сягає укр. рібий, лит. raĩbas, лтс. raibs). Не знеможливлено зв'язку з псл. *rǫbati, проте неможливо навіть приблизно визначити час, коли відокремилося значення «сорокатий» від «рубати», тому доцільно говорити про віддалену давність, пор. ірл. ríabach «сорокатий, плямистий», двн. erpf «назва кольору», сюди ж лтс. irbe та нім. Reb-huhn «куріпка». Якщо роздивитися індоєвропейські слова, що їх у літературі зазвичай об'єднують навколо піє. *ē/ĕreb(h)-, *ō/ŏrob(h)-, стане зрозумілою їхня відмінність від псл. *aręb-: на і.-є. рівні ми маємо діло з голосною протезою *е-/*о- (завдяки цьому уникали *r- в анлауті), то слов'янський матеріал говорить про префікс псл. *a-, тобто слов'яни граматикалізували давній фонетичний елемент (поданий як, наприклад, у балт. je-, ja-) ще в древньому, дограматичному стані.

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.