*atra
 |
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики. |
Праслов’янська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
a-trа
| Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | *atra | *atrě | *atry |
| Родовий | *atry | *atru | *atrъ |
| Давальний | *atrě | *atramа | *atramъ |
| Знахідний | *atrǫ | *atrě | *atry |
| Орудний | *atrojǫ, *atrǫ | *atramа | *atramі |
| Місцевий | *atrě | *atru | *atrasъ, *atraхъ |
| Кличний | *atro | *atrě | *atry |
Вимова[ред.]
- МФА: [atra]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ватра, вогонь, вогнище.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Похідні слова[ред.]
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
- Українська: ватра
Сюди також:
Етимологія[ред.]
Той випадок, коли буцім етимологічні зв'язки зрозумілі, а от їхня природа (запозичено? ґенетична спорідненість?) не дуже. Згідно з ЭССЯ псл. *atra все ж належить до древньої праслов'янської лексики. Безперечно *v- є протеза, про що говорять позаслов'янські відповідники, давно й надійно встановлені: ав. ātar- «вогонь», дінд. átharvā, можливо, також ірл. áith «піч», лат. āter «чорний, темний». Науковці припускають запозичення цього слова з давньоіранської через турецьке або циганське посередництво, попри наголос «вȁтра», що нібито правильно відбиває первсіну довготу голосівки.
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.