*aščerъ

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Морфологічні та синтаксичні властивості

a-šče-rъ

Відмінювання *aščerъ (основа на -ō-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*aščerъ	*aščera	*aščeri
Родовий	*aščera	*aščeru	*aščerъ
Давальний	*aščeru	*aščeroma	*aščeromъ
Знахідний	*aščerъ	*aščera	*aščery
Орудний	*aščerъmь, *aščeromь	*aščeroma	*aščery
Місцевий	*aščerě	*aščeru	*aščerěxъ
Кличний	*aščerе	*aščera	*aščeri

Вимова

• • МФА: [aʃʲt͡ʃʲɛrŭ]

Семантичні властивості

Значення

1. ящір;

Синоніми

1. *aščelь, *aščerica;

Похідні слова

• Західнослов’янські мови:
  • Польська: jaszczur
  • Словацька: jaśčur
  • Чеська: ještěr, jaščur
• Південнослов’янські мови:
  • Сербохорватська:

    Кирилиця: jаштер

    Латиниця: jȁšter

• Східнослов’янські мови:
  • Російська: ящер, ящур
  • Українська: ящур, ящір

Етимологія

Відмінність у голосівці можна пояснити її огубленням після шиплячого, тому навряд чи тут доцільно відтворювати «*-urъ» замість «*-еrъ». Видимий розвиток значення від «назви тварини» через «назву хвороби» до «деякої шкіри». Найприйнятніше можна пояснити псл. *aščerъ і похідні як утвір псл. *ask-ščer-, де перша складова належить до гнізда псл. *askъ, *askyni, а друга − до гнізда псл. *ščeliti «розколювати». Дещо схожим чином відтворюють псл. *guščerъ як псл. *gu-ščer- «той, хто риє діри». Перевага відтворювати другу складову як псл. *-ščer- полягає в тім, що вона або пояснює той бік, що його нехтують (псл. *aščelь), або той, що прямо визнано темним (псл. *guščerъ).

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.