*pьsъ

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Asterisk.svg
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пес.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Похідні слова[ред.]

  • Західнослов’янські мови:
    • Кашубська: pjes
    • Лужицькі:
      • Верхньолужицька: pos
      • Нижньолужицька: ṕes, pjas
    • † Полабська: pasai̯
    • Польська: pies
    • Словацька: pes
    • Чеська: pes
  • Південнослов’янські мови:
    • Старослов’янська:
      Кирилиця: пьсъ
    • Болгарська: пес
    • Македонська: пес
    • Сербохорватська:
      Кирилиця: па̏с
    • Словенська: pès
  • Східнослов’янські мови:

Етимологія[ред.]

Найімовірніша фонетична й семантична етимологія та, згідно з якою псл. *pьsъ розвинулося від псл. *pьstrъ ← *pьsrъ «пестрий», спорідненого з ав. paēsa- «прокажений», дінд. piçáŋgas «рудий», гр. ποικίλος «пестрий», двн. fêh «пестрий». Далі сягає піє. *piḱ-/*peiḱ- «пестрий», звідки також псл. *pisatiукр. писати. Називати собаку за мастю – нескінченно повторюваний процес як у древні часи, так і тепер, пор. укр. Рябко. Зближати собачі прізвиська й назовні імена з термінологічним значенням вельми корисно, як указівка на правильну етимологію псл. *pьsъ, що дає також змогу відтворити його значеннєву історію, що не дійшла до нас у виді прямих доказів.

Джерела[ред.]

  • Трубачёв О. Н. Происхождение названий домашних животных в славянских языках (Этимологические исследоваиня) / Олег Николаевич Трубачёв. – Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1960. – 114 с.