dico
Латинська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]dī-cō
Дієслово, третя дієвідміна.
| Indicativus | ||||
|---|---|---|---|---|
| Praesens | Imperfectum | Perfectum | Futurum I | |
| Ego | dīcō | dīcēbam | dīxī | dīcam |
| Tu | dīcis | dīcēbas | dīxisti | dīces |
| Is Ea Id |
dīcit | dīcēbat | dīxit | dīcet |
| Nos | dīcimus | dīcebāmus | dīximus | dīcēmus |
| Vos | dīcitis | dīcebātis | dīxistis | dīcētis |
| Ei Eae Ea |
dīcunt | dīcēbant | dīxērunt | dīcentur |
| Infinitivus | Gerundium | |||
| dīcere | dīcendi | |||
| Participium praesentis | Participium perfecti | |||
| dīcens | dictus | |||
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈdiːkoː]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- говорити, розмовляти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- казати, сказати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??