розмовляти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розмовля́ю розмовля́в розмовля́тиму  —
Ти розмовля́єш розмовля́в
розмовля́ла
розмовля́тимеш розмовля́й
Він
Вона
Воно
розмовля́є розмовля́в
розмовля́ла
розмовля́ло
розмовля́тиме  —
Ми розмовля́єм(о) розмовля́ли розмовля́тимем(о) розмовля́ймо
Ви розмовля́єте розмовля́ли розмовля́йте
Вони розмовля́ють розмовля́ли розмовля́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. розмовля́ючи
Дієприсл. мин. ч. розмовля́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

роз-мов-ля́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: роз-; корінь: -мовл-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів.[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. підтримувати стосунки, зв'язки, спілкуватися з ким-небудь.[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. мати здатність, уміти говорити, висловлювати свої думки, почуття.[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. говорити, володіти якою-небудь мовою. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]