jag
Данська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
jag
Іменник.
Корінь: -jag-
Вимова[ред.]
- МФА: [jaːɡ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- суєта ◆ немає прикладів застосування.
Етимологія[ред.]
Від ??
Шведська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | |
|---|---|
| основний | jag |
| об'єктний | mig |
jag
Особовий займенник.
Корінь: -jag-
Вимова[ред.]
Значення[ред.]
- я ◆ Bara du och jag. — Тільки ти і я.
Етимологія[ред.]
Від прагерманської форми *ekan, від котрої також виникли дав.-англ. ic та англ. I, д.-ісл. ek, норв. eg, данськ. jeg, шв. jag, д.-в.-нім. ih, нім. ich, готська ik та iнш.; походить до праіндоєвр. *eg- «я»