Ємільчине

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Ємі́льчине  —
Р. Ємі́льчиного  —
Д. Ємі́льчиному  —
З. Ємі́льчине  —
Ор. Ємі́льчиним  —
М. Ємі́льчиному  —
Кл. Ємі́льчине*  —

Є-мі́ль-чи-не

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Ємільч-; суфікс: -ин; закінчення: -е.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. селище міського типу в Україні, Житомирській області. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ селище міського типу

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Ємільчине&oldid=486037