Білград
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Білгра́д | — |
| Р. | Білгра́да | — |
| Д. | Білгра́дові Білгра́ду |
— |
| З. | Білгра́д | — |
| Ор. | Білгра́дом | — |
| М. | на/у Білгра́ду | — |
| Кл. | Білгра́ду* | — |
Біл-гра́д
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Біл-; корінь: -град-.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʲilˈɦrɑd]
прослухати вимову?, файл- УФ: [біилгра́д]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. столиця Сербії ◆ З від'їздом до Білграда ні Ненко, ні тим більше Арсен не поспішали. Володимир Малик, «Шовковий шнурок»
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від видозміненої назви Білиград, під якою згадано місто у 878 році < серб. бело «білий колір» та град «місто».
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-R
- Географічні терміни/uk
- Слова з 7 букв/uk
- Столиці Європи/uk
- Сербія/uk
- Югославія/uk