Губичі
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | Гу́бичі |
Р. | — | Гу́бичів |
Д. | — | Гу́бичям |
З. | — | Гу́бичі |
Ор. | — | Гу́бичами |
М. | — | на/у Гу́бичах |
Кл. | — | Гу́бичі |
Гу́-би-чі
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Губич-; закінчення: -і.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва населених пунктів в Старосамбірському та Ріпкинському районах Україні. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- до 1933 року село в Дрогобицькому повіті біля Борислава. Тепер — район в Бориславі. 20 травня 1930 року році Губичі, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Мражниця були приєднані до міста Борислав. [▲ 2] ◆ Колишнє село Губичі знаходиться в північній частині Борислава вздовж річки Тисмениця, межує з селами Попелі, Дережичі та Модричі.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Pluralia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 4a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Географічні терміни/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Топоніми/uk
- Села України/uk
- Старосамбірський район/uk
- Ріпкинський район/uk
- Чернігівська область/uk
- Борислав/uk
- Дрогобицький повіт/uk