Демидів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Деми́дів | — |
| Р. | Деми́дова | — |
| Д. | Деми́дову | — |
| З. | Деми́дів | — |
| Ор. | Деми́довом | — |
| М. | на/у Деми́дові | — |
| Кл. | Деми́дове* | — |
Де-ми́-дів
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Демидів-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох населених пунктів в Україні ◆ Коли йти понад звивистим Ірпенем, то можна попасти в Демидів — оновлене колгоспне село з чудовими котеджами, що потопають у яблуневих садах. Демидову понад тисячу років. Навколо нього височить близько 200 курганів — німих свідків минувшини. Джерело — Україна — рідний край (Веселка, 1978).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |