Старинчук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Старинчу́к Старинчуки́
Р. Старинчука́ Старинчукі́в
Д. Старинчуко́ві
Старинчуку́
Старинчука́м
З. Старинчука́ Старинчукі́в
Ор. Старинчуко́м Старинчука́ми
М. Старинчуко́ві
Старинчукі́
Старинчука́х
Кл. Старинчуку́ Старинчуки́

Ста-рин-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Стар-; суфікси: -ин-чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Старинчу́к Старинчуки́
Р. Старинчука́ Старинчуко́в
Д. Старинчуку́ Старинчука́м
З. Старинчука́ Старинчуко́в
О. Старинчуко́м Старинчука́ми
П. Старинчуке́ Старинчука́х

Ста-рин-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Стар-; суфікси: -ин-чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Старинчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]