баламутка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | баламу́тка | баламу́тки |
| Р. | баламу́тки | баламу́ток |
| Д. | баламу́тці | баламу́ткам |
| З. | баламу́тку | баламу́ток |
| Ор. | баламу́ткою | баламу́тками |
| М. | на/у баламу́тці | на/у баламу́тках |
| Кл. | баламу́тко | баламу́тки |
ба-ла-му́т-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -баламут-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐlɐˈmutkɐ] (одн.), [bɐlɐˈmutke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до баламут 1, 2. ◆ Кращою їі подружкою була непосидюча, сміхотлива, свавільна баламутка Антося ◆ Мати Клер була баламуткою, яка віддала своїх дітей на виховання бабі, а тоді загинула в автокатастрофі в Чаттанузі за кілька років; її мати лише зрідка покидала свій дім, а далека кузина Еванель бозна-відколи роздає людям чудернацькі дарунки. Джерело — Хлоя Бенджамін Садові чари .
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |