бояриня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | боя́риня | боя́рині |
Р. | боя́рині (боя́рини) | боя́ринь |
Д. | боя́рині | боя́риням |
З. | боя́риню | боя́ринь |
Ор. | боя́ринею | боя́ринями |
М. | боя́рині | боя́ринях |
Кл. | боя́рине | боя́рині |
бо-я́р-ин-я
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -боярин’-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. жін. ім. до боярин 1 ◆ І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |