бригадир

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бригади́р бригади́ри
Р. бригади́ра бригади́рів
Д. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рам
З. бригади́ра бригади́рів
Ор. бригади́ром бригади́рами
М. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рах
Кл. бригади́ру бригади́ри

бри-га-ди́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. керівник виробничої бригади. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сашкова мати, Марина Чайка,— найкращий бригадир у рибальській артілі Донченко
  2. заст. У Росії XVIII ст.: військовий чин, середній між полковником і генералом. ◆ — А мій небіжчик дід, бригадир його царського величества ... Нечуй-Левицький

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

керівник виробничої бригади
військовий чин, середній між полковником і генералом

Джерела[ред.]

Кримськотатарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. бригади́р бригади́ры
Р. бригади́ра бригади́ров
Д. бригади́ру бригади́рам
З. бригади́ра бригади́ров
О. бригади́ром бригади́рами
П. бригади́ре бригади́рах

бри-га-ди́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бригадир (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]