булдимка

Українська

Морфологічні та синтаксичні властбулдимкивості

відмінок	однина	множина
Н.	булди́мка	булди́мки
Р.	булди́мки	булди́мок
Д.	булди́мці	булди́мкам
З.	булди́мку	булди́мки
Ор.	булди́мкою	булди́мками
М.	булди́мці	булди́мках
Кл.	булди́мко*	булди́мки*

бул-ди́-мка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -булдим-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. вид старовинної рушниці. ◆ Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котляревський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булдимка