бундючність
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бундю́чність | — |
| Р. | бундю́чності | — |
| Д. | бундю́чності | — |
| З. | бундю́чність | — |
| Ор. | бундю́чністю | — |
| М. | бундю́чності | — |
| Кл. | бундю́чносте* | — |
бунд-ю́чн-ість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бундюч-; суфікси: -н-ість.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- абстр. ім. від бундючний 1. ◆ — Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам'ять шляхетського польського гонору! За їх бундючність давню Нечуй-Левицький
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |