вавилонка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вавило́нка | вавило́нки |
Р. | вавило́нки | вавило́нок |
Д. | вавило’нці | вавило́нкам |
З. | вавило́нку | вавило́нок |
Ор. | вавило́нкою | вавило́нками |
М. | на/у вавило’нці | на/у вавило́нках |
Кл. | вавило́нко | вавило́нки |
ва-ви-ло́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вавилон-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʋɐu̯eˈlɔnkɐ] (одн.), [ʋɐu̯eˈlɔnke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жителька Вавилону. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Вавилонка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- вавилонка на Lingvo.ua