вжитки

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — вжи́тки
Р.  — вжи́тків
Д.  — вжи́ткам
З.  — вжи́тки
Ор.  — вжи́тками
М.  — на/в вжи́тках
Кл.  — вжи́тки*

вжи́т-ки

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Префікс: в-; корінь: -жит-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. гал. те ж саме, що маєтки, ста́тки [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. (переважно скотина) худо́ба, ста́ток, ста́тки, това́р, (переважно хлїб і хатні речі) збі́жжя, (переважно одежа) мана́тки, мана́ття, (переважно хатні речі) скарб, (злиденне) мизе́рия, зли́дні

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]