Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
висо́кість
|
—
|
| Р.
|
висо́кості
|
—
|
| Д.
|
висо́кості
|
—
|
| З.
|
висо́кість
|
—
|
| Ор.
|
висо́кістю
|
—
|
| М.
|
висо́кості
|
—
|
| Кл.
|
висо́косте*
|
—
|
ви-со́-кість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -висок-; суфікс: -ість.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- простір на великій віддалі від землі ◆ немає прикладів застосування.
- висока, гірська місцевість ◆ немає прикладів застосування.
- перен. велич, величчя ◆ немає прикладів застосування.
- у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх титулування деяких осіб, належних до роду монарха ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- висота
- —
- —
- -
Антоніми[ред.]
- низькість
- низина
- низькість
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| простір на великій віддалі від землі
|
|
|
|
| висока, гірська місцевість
|
|
|
|
Джерела[ред.]
прослухати вимову?, файл