високий
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | висо́кий | висо́ка | висо́ке | висо́кі |
| Р. | висо́кого | висо́кої | висо́кого | висо́ких |
| Д. | висо́кому | висо́кій | висо́кому | висо́ким |
| З. | висо́кого (іcт.) висо́кий (неіст.) |
висо́ку | висо́ке | висо́ких (іст.) висо́кі (неіст.) |
| О. | висо́ким | висо́кою | висо́ким | висо́кими |
| М. | висо́кім висо́кому |
висо́кій | висо́кім висо́кому |
висо́ких |
ви-со́-кий
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.
Корінь: -вис-; суфікс: -ок-; закінчення: -ий
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- який має велику відстань знизу вгору; прот. низький ◆ Ми опинились під темним склепінням високих дубів. П. Панч.
- який має висоту, більшу від звичайної, середньої ◆ Висока та струнка молодиця вибігла їх провести. Панас Мирний
- який має рівень, більший від звичайного ◆ Високий рівень тиску. ◆ Високий рівень радіації.
- який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні ◆ Висока орбіта.
- перен. дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту ◆ немає прикладів застосування.
- перен. важливий за своїм значенням; видатний, почесний ◆ немає прикладів застосування.
- перен. про слова, мову, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною. ◆ Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова. Олександр Довженко
- перен. про звук, голос і т. ін. — тонкий, пронизливий ◆ Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче…, — говорила Маруся високим голосом. Гнат Хоткевич
- який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження ◆ Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац. Нечуй-Левицький І. С.
[ред.] Синоніми
- височезний, височенний, превисокий, превисоченний, підхмарний, висотний, гінкий, прогонистий, крутий, панівний
- височезний, височенний, превисокий, превисоченний, рослий, рославий (рослявий (розм.)), довгий (розм.), довжезний (підсил., розм.), довженний (підсил., розм.), довжелезний (підсил., розм.); монументальний; довгов'язий (розм.), довготелесий
- ??
- ??
- ??
- ??
- ??
- пишний, хитромовний (заст.); високомовний; піднесений, патетичний, гучний, бучний; кучерявий, квітчастий, квітистий, витіюватий (книжн.); фразистий (заст.)
- тонкий, пискливий (писклявий)
- великий
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
- випала висока честь
- випала висока честь на долю
- високі матерії
- високі пороги
- високого коліна
- високого лету
- високого льоту
- високої думки
- високої марки
- високої проби
- витати у високих сферах
- на високих нотах
- наплювати з високого дерева
- плювати з високого дерева
- птах високого польоту
- птиця високого польоту
[ред.] Споріднені слова
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: високість, висота
- прикметники: високенький
- дієслова: височіти
- прислівники: високенько, високо
[ред.] Етимологія
Від ??