вправлений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	впра́влений	впра́влена	впра́влене	впра́влені
Р.	впра́вленого	впра́вленої	впра́вленого	впра́влених
Д.	впра́вленому	впра́вленій	впра́вленому	впра́вленим
З.	{{{з (чол)}}}	впра́влену	впра́влене	{{{з (мн)}}}
О.	впра́вленим	впра́вленою	впра́вленим	впра́вленими
М.	впра́вленому впра́вленім	впра́вленій	впра́вленому впра́вленім	впра́влених

впра́в-ле-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікси: -л-ен; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ˈʍprɑu̯lenei̯] (одн.), [ˈʍprɑu̯lenʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вправити . ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправлення, вправляння, вправа прикметники: вправний, вправимий дієслова: вправляти прислівники: вправно,

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вправлений
• Словник УЛІФ: вправлений