госчиновник
Російська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | госчино́вникь | госчино́вники |
| Р. | госчино́вникя | госчино́вникей |
| Д. | госчино́вникю | госчино́вникям |
| З. | госчино́вникя | госчино́вникей |
| О. | госчино́вникем | госчино́вникями |
| П. | госчино́внике | госчино́вникях |
гос-чи-но́в-ник
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гос-; корінь: -чиновник-
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що государственный чиновник. ◆ По заявлениям госчиновников, с этого времени о нарушениях на АЗС может сообщить в госорганы каждый желающий водитель.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??