дурило
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дури́ло | дури́ли |
| Р. | дури́ла | дури́л |
| Д. | дури́лові дури́лу |
дури́лам |
| З. | дури́ла | дури́л |
| Ор. | дури́лом | дури́лами |
| М. | дури́лові дури́лу |
дури́лах |
| Кл. | дури́ло | дури́ли |
ду-ри́-ло
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дур-; суфікси: -и-л; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. розумово обмежена, тупа людина ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |