душа
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ду́ша | ду́ші |
| Р. | ду́ші | ду́ш |
| Д. | ду́ші | ду́шам |
| З. | ду́шу | ду́ші |
| Ор. | ду́шею | ду́шами |
| М. | ду́ші | ду́шах |
| Кл. | ду́ше* | ду́ші* |
ду-ша́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -душ-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ◆ Людина не є лише тіло або душа, але складається з тіла та душі. Св. Августин
- внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. ◆ Оксані стало на душі трошки веселіше. Г. Квітка-Основ'яненко
- сукупність рис, якостей, властивих певній особі. ◆ Скільки душі вклав Тарас у цю справу. О. Іваненко
- розм. про людину (найчастіше при визначенні кількості). ◆ За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі… по п'ять карбованців. Олесь Досвітній
- перен. саме основне в чому-небудь, суть чогось. ◆ Він сидів між господинею й господарем як сам не свій, без того дотепу, який робив його звичайно душею товариства. І. Франко
- розм. заглибина в нижній передній частині шиї. ◆ Довге намисто червоніло на довгій шиї, на душі блищав великий срібний дукач. Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
душа не лежить, душа не на місці, душа в душу, кривити душею, душа у п'яти ховається, наплювати в душу, з душі верне, скільки душа забажає, до глибини душі, брати за душу, віддати душу, потепліло на душі
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від піє. *duxъ < піє. *dʰou̯so- → подмух, повів вітру, , від піє. *dʰeu̯s- → порошити, віяти, парувати
Переклад[ред.]
| безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя | |
| |
| внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями | |
| |
| сукупність рис, якостей, властивих певній особі | |
| про людину (найчастіше при визначенні кількості) | |
| |
| саме основне в чому-небудь, суть чогось | |
| заглибина в нижній передній частині шиї | |
Джерела[ред.]
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | душа | душы |
| Р. | душы | душ |
| Д. | душе | душам |
| З. | душу | душы |
| О. | душой, душою | душамі |
| М. | душе | душах |
Корінь: -душ-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- душа (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Болгарська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| Ед. | душа |
| Ед. об. | душа |
| Ед. суб. | душата |
| Мн. | души |
| Мн. сов. | душите |
| Числ. | — |
| Зв. | — |
ду-ша
Іменник, жін. рід, відмінювання 41.
Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- душа (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Джерела[ред.]
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Корінь: -душ-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- душа (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки з помилками скриптів
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 4a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Розмовні вирази/uk
- Цитати/Досвітній Олесь
- Переносні вирази/uk
- Цитати/Мирний Панас
- Слова з 4 букв/uk
- Основа/uk
- Суть/uk
- Людина/uk
- Нутро/uk
- Предметні слова/uk
- Шия/uk
- Білоруські слова морфемної будови слова R-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 4 букв/be
- Належить категоризувати/be
- Болгарські іменники
- Болгарські іменники, відмінювання 41
- Жіночий рід/bg
- Слова з 4 букв/bg
- Належить категоризувати/bg
- Російська мова
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 4 букв/mk
- Слова з 4 букв/ru
- Слова з 4 букв/sr
- Слова з 4 букв/slovio-
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/4
- Належить категоризувати/ru
- Належить категоризувати/uk