институт
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | институ́т | институ́ты |
| Р. | институ́та | институ́тов |
| Д. | институ́ту | институ́там |
| З. | институ́т | институ́ты |
| О. | институ́том | институ́тами |
| П. | институ́те | институ́тах |
ин-сти-ту́т
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -институт-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- інститут (вищий навчальний заклад) ◆ В институт поступили 16 человек из-за пределов республики.
- інститут (науково-дослідний) ◆ Інститут фізики Національної академії наук України
- інститут (сукупність правових норм) ◆ Подавлены, разрушены общественные и государственные институты, которые прежде защищали людей.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: институтка
- прикметники: институтский
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??