Див. також Квочка.

Українська
[ред.]

Вікідані мають лексему квочка (L345612).

кво́ч-ка

Корінь: -квоч-; суфікс: -к; закінчення: -а.

курка, що висиджує або водить курчат ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат. М. М. Коцюбинський, «На віру», 1891 р. [СУМ-11] ◆ — Сядь, Юрку, хоч на хвилинку. Коли не сядеш, квочка буде тікати з гнізда, курчат не висидить. М. І. Томчаній, «Жменяки», 1964 р. [СУМ-11] * образно ◆ Одне може сьогодні Леся сказати про себе: не була ніколи затурканою, обмеженою квочкою. Ірина Вільде, «На порозі», 1955 р. [СУМ-11] * у порівняннях ◆ Стара, мов та квочка, ходила сюди й туди. І. Я. Франко, «Хлопська комісія», 1884 р. [СУМ-11]

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: broody hen ^(en) Російська_ru: насе́дка ^(ru) жін.

Українська[ред.]