кореневище

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кореневи́ще	кореневи́ща
Р.	кореневи́ща	кореневи́щ
Д.	кореневи́щу	кореневи́щам
З.	кореневи́ще	кореневи́ща
Ор.	кореневи́щем	кореневи́щами
М.	кореневи́щі	кореневи́щах
Кл.	кореневи́ще*	кореневи́ща*

ко-ре-не-ви́-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -корен-; суфікси: -ев-ищ; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [kɔreneˈu̯ɪʃt͡ʃe] (одн.), [kɔreneˈu̯ɪʃt͡ʃɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Кореневище

Кореневище

Значення

1. ботан. підземне стебло багаторічних трав'янистих рослин із недорозвиненим листям. ◆ немає прикладів застосування.
2. ботан. головний корінь дерева, що є продовженням стовбура. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: кореневищний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: rhizome Білоруськаbe: карэнішча (be) сер.; сьцябло-корань (be) чол. Російськаru: кореневище (ru) сер.

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: кореневище