кішка
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кі́шка | кі́шки |
| Р. | кі́шки | кі́шок |
| Д. | кі́шці | кі́шкам |
| З. | кі́шку | кі́шки кі́шок |
| О. | кі́шкою | кі́шками |
| М. | кі́шці | кі́шках |
| К. | кі́шко | кі́шки |
кі́ш-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*a.
Корінь: -кіш-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова [ред.]
МФА: [] (одн.), [] (мн.)
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- самка кота ◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
- невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
- тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. ◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках, кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
- і кішки нема чим годувати
- чия кішка сало з'їла,
- як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою
- [чорна] кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми: кішечка
- іменники: кіт, котик, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко
- прикметники: кітна, котячий
- дієслова: окотитися, окочуватися
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
Переклад [ред.]
самка кота
пристрій для лазання
|
|
|
