манікюрник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | манікю́рник | манікю́рники |
| Р. | манікю́рника | манікю́рників |
| Д. | манікю́рникові манікю́рнику |
манікю́рникам |
| З. | манікю́рника | манікю́рників |
| Ор. | манікю́рником | манікю́рниками |
| М. | манікю́рникові, манікю́рнику | манікю́рниках |
| Кл. | манікю́рнику | манікю́рники |
ма-ні-кю́р-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -манікюр-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [mɐnʲiˈkʲurnek] (одн.), [mɐnʲiˈkʲurneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа, яка робить манікюр. [▲ 1] ◆ На навчання центром зайнятості направлено 78 осіб. Вони здобули освіту за спеціальностями перукар, манікюрник, кухар, секретар, електрозварювальник, оператор котельні, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, адміністратор. Джерело — file:Mv-47-2012.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |