маркомник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | марко́мник | марко́мники |
Р. | марко́мника | марко́мників |
Д. | марко́мникові марко́мнику |
марко́мникам |
З. | марко́мника | марко́мників |
Ор. | марко́мником | марко́мниками |
М. | марко́мникові, марко́мнику | марко́мниках |
Кл. | марко́мнику | марко́мники |
мар-ко́м-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мар-; корінь: -ком-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- неол. інженер (фахівець) із маркетингових комунікацій. [▼ 1] ◆ «Чимало маркетологів, які працюють в Україні, зокрема у великих міжнародних компаніях, — акцентує Павло Богданов, — вважають себе повноцінними маркетологами, але, по суті, є маркомниками (marketing communication manager).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |